The effect of sensory stimulation on the functional state of the organism
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Introduction. The studies of recent years have been actively demonstrating the possibility of using additional sensory afferentation in ensuring the optimal functioning of the cardiovascular system and the body as a whole. The organization of sensory visual effects can significantly change the functional state of the human cardiovascular system, mainly under the effect of compensatory shifts of its wave manifestations, which may become an important direction of the prophylactic medicine in the context of an increase in the number of cardiovascular diseases.
Purpose. To characterize the current state of scientific ideas about the influence of sensory afferents on the functional state of the cardiovascular system and the organism as a whole.
Methods. The analysis of special scientific literature,that considered the physiological mechanisms of sensory afferentation on the functional state of the cardiovascular system and the body as a whole.
Results. Sensory effects promote the optimization of cardiac rhythm regulation, enhance coordination of cardiovascular and respiratory systems, improve emotional state and psychophysiological functions.
Originality. The literature review of modern scientific publications due to the influence of sensory afferentation on the functional state of the cardiovascular system and the organism in general is presented in this article.
Conclusions. The tension of the regulatory mechanisms of the organism, which is reflected in the changes in the tone of the autonomic nervous system, in particular, the results of central hemodynamics and their wave structure, can serve as a prognostic criterion for the development of pathology in the future. Physiological effects and mechanisms of the influence of various sensory stimulation on the functional state of the human organism have been insufficiently studied, and there is no scientific foundation for choosing qualitative and quantitative characteristics of sensory influences, its’ duration and purpose of the use, and also taking into account the peculiarities of human biological features.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Agadzhanyan N.A., Baevskiy R.M., Berseneva A.P. (2006). Problems of adaptation and health science. M.: RUDN. 284. (in Rus.)
Filippov I. V. (2007). Super-slow fluctuations of the potentials of the lateral geniculate body and the primary visual cortex as correlates of the processing of visual information. Sensornyye sistemy [Sensory systems], 21, 2, 165-173. (in Rus.)
Smirnov, V.M., Budylin, S.M. (2004) Physiology of sensory systems and higher nervous activity: manul for higher schoo. Moscow: Akademiya. 304. (in Rus.)
Khvatova M.V., Isaeva I.V., Shutova S.V. (2002). Expansion of the reserve capacities of the heart and brain in women with different stress resistance with the help of prolonged sensory tributaries. Valeolohiia [Valeology], 4, 48-54. (in Rus.)
Bessonov A.E., Kalmykova E.A. (2005). Conceptual framework of information medicine. Vestnyk vosstanovytelnoi medytsyny [Bulletin of restorative medicine], 3, 9. (in Rus.)
Sudakov K. V., Umryukhin P. Ye. (2010). Systemic foundations of emotional stress Мoskva: GEOTAR-Media, 230. (in Rus.)
Zilov V.G. (2009). Modern ideas about the therapeutic mechanisms of methods of restorative medicine. Vestnyk vosstanovytelnoi medytsyny [Bulletin of restorative medicine], 1, 12-16. (in Rus.)
Bykov A. T., Malyarenko T. N. (2009). Restorative medicine and human ecology: a guide. M.: GEOTAR-Media. 688. (in Rus.)
Pugachev K.S., Krebs A. A., Filippov I. V. (2014). Super-slow oscillations of the potentials of the neuromodulatory centers of the brain and the cortical regions of the sensory systems. Yzvestyia Komy nauchnoho tsentra UrO RAN [Proceedings of the Komi Scientific Center UB RAS], 1 (17), 51-56. (in Rus.)
Kozlov V.K. The principle of systemic medicine and the actualization of the problems of medical prevention. (2011). Electronic journal Biocosmology. 1 (2-3), 181-220. (in Rus.)
Avilov O. V., Komarova I. A. (2011). An individual approach to evaluating the effectiveness of the course-based olfactory effects. Vestnyk novykh medytsynskykh tekhnolohyi. [Bulletin of new medical technologies], 18 (3), 33-35. (in Rus.)
Isaeva I.V., Hovsha Yu.A. (2001). Prolonged phenomenon of olfactory sensory inflow to the functional state of the rhythm regulation apparatus. Vestnyk Tambovskoho unyversyteta. [Bulletin of the Tambov University], 6 (1), 63-68. (in Rus.)
Sukholozova MA, Sentyabrev N. N. (2008). Physiological analysis of the correction of the functional state with the help of polysensory flows. Estestvennye nauky. [Natural Sciences], 25 (4), 97. (in Rus.)
Minina E.N. (2010). Age features of vestibular-olfactory-vegetative interrelations in the provision of vegetative regulation of activity and the possibility of their correction. Uchenye zapysky Tavrycheskoho natsyonalnoho unyversyteta ym. V.Y. Vernadskoho. Seryia «Byolohyia, khymyia» [Scientific notes of the Tauride National University. IN AND. Vernadsky. Series "Biology, Chemistry"], 23 (4), 158-164. (in Rus.)
Glazachev, O. S., Klassina, S. Ya., Bobyleva, O. (2010). Effects of polymodal rhythmic sensory effects on the state of the central nervous system and human autonomic functions. Fyzyolohyia cheloveka [Human physiology], 36 (2), 59-66. (in Rus.)
Shealy C. N., Cady R. K., Cox R. H. (1995). Pain, stress and depression: psychoneurophysiology and therapy. Stress medicine. 11 (1), 75-77. doi.org/10.1002/smi.2460110114.
Sakellion D. N., Alimov U. Kh. (2013). Low-frequency sensory stimulation of the brain. Nevrologiya. 56 (2), 5-9. (in Rus.)
Berg K., Siever D. (2009). A controlled comparison of audio-visual entrainment for treating Seasonal Affective Disorder. Journal of Neurotherapy. 13 (3), 166-175. doi.org/10.1080/10874200903107314.
Aydarkin E.K. (2006). Study of the interaction of the visual and auditory systems. Valeolohyia [Valeology], 3, 82-93. (in Rus.)
Bykov A.T., Malyarenko T.N., Malyarenko Yu.E. (2006). Aroma effect as a factor in optimizing the functional state of a person. Valeolohyia [Valeology], 2, 50-63. (in Rus.)
Khaspekova N. B. (2003). Diagnostic informativeness of monitoring heart rate variability. Vestnyk arytmolohyy. (Bulletin of arrhythmology), 32, 15-23. (in Rus.).
Novikova L. M. (2012). Music and medicine: history and ways of interaction. Art therapy in psychiatric practice. Mater scientific-practical conference Moscow. 18. (in Rus.)
Malyarenko, T. N., Voronin, I. M. (2001). Musical sensory tributaries: the search for ways to expand the functional reserves of the cardiac rhythm regulation system. Vestnyk Tambovskoho unyversyteta [Bulletin of the Tambov University], 6. (1), 63-65. (in Rus.)
Kozachuk I.V., Kirillova I.A. (2012). Effects of audio stimulation in the form of sounds of nature on the regulation of heart rhythm. Vestnyk Tambovskoho unyversyteta [Bulletin of the Tambov University], 17 (4), 1270-1272. (in Rus.)
Kirillova I.A., Malyarenko T.N., Voronin I.M. (2007). Dependence of the circadian organization of the heart rate on prolonged musical sensory effects. Rossyiskyi fyzyolohycheskyi zhurnal ym. Y.M. [Sechenova.Russian physiological journal. I.M. Sechenov], 93. (2), 180-188. (in Rus.)
Iwanaga M., Kobayashi A. (2005). Heart rate variability with repetitive exposure to music. Biol. Psychol. 70 (1), 61-66. doi.org/10.1016/j.biopsycho.2004.11.015.
Peng S. M., Koo M., Yu Z. R. (2009). Effects of music and essential oil inhalation on cardiac autonomic balance in healthy individuals. The Journal of Alternative and Complementary Medicine. 15 (1), 53-70. doi: 10.1089/acm.2008.0243.
Dimitriev D.A., Indeykina O.S., Dimitriev A.D. (2013). Changes in the functioning of the cardiorespiratory system when exposed to white noise. Sovremennye problemy nauky y obrazovanyia. [Modern problems of science and education], 2, 53-61. (in Rus.). doi: 10.18821/0016-9900-2016-95-2-150-153.
Lee G.S., Chen M.L., Wang G.Y. (2010). Evoked response of heart rate variability using short-duration white noise. Autonomic Neuroscience: Basic and Clinical.155 (1), 94-97. doi:10. 1016/j.autneu. 2009.12.008.
Gotovsky Yu.V., Kosareva LB, Perov Yu.F. (2009). Color light therapy. M.: Imedis, 464. (in Rus.)
Zalessky V.N., Vozianov S.A., Dynnik O.B. (2004). Photodynamic therapy: to the 100th anniversary of the discovery (stages of development and study of the mechanisms of action). Zhurnal AMN Ukrainy [Journal AMS of Ukraine], 4, 808-824. (in Rus.)
Dolina I.V. (2010). Intensive light therapy. Voennaia medytsyna [Military medicine], 2, 118-122 (in Rus.)
Leonova L.A., Lukyanets G.N., Makarova L.V. (2009). The influence of the color background of computer programs on the functional state of the body of preschoolers when working on a computer. Fyzyolohyia cheloveka. [Human physiology], 35, 2, 70-75. (in Rus.)
Choi C.J., Kim K.S., Kim C.M. (2011). Reactivity of heart rate variability after exposure to colored lights in healthy adults with symptoms of anxiety and depression. International Journal of Psychophysiology. 79 (2), 83-88. doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2010.09.011.
Parkes J.H., Volpe V. (2013). Colour for well-being: Exploring adult learners responses to utilizing colour as a therapeutic tool. Journal of Applied Arts & Health. 3, (3), 275-293. doi.org/10.1386/jaah.3.3.275_1.
Gulyar S.A. (2009). Anthology of light therapy. Medical Bioptron-technology (theory, clinic, prospects): Compiled. scientific works. Kiev: IFB NAS of Ukraine, 1024.
Goydenko V.S., Zverev V.A. (2000). Visual color stimulation in reflexology, therapy and ophthalmology. Russkyi medytsynskyi zhurnal [Russian medical journal], 1, 39-42. (in Rus.)
Madyar SA, Pavlenko VB, Eysmon E.V. Correction of unfavorable psychophysiological states by means of color feedback for electroencephalography. (2012). Medychna informatyka ta inzheneriia [Medical informatics and engineering], 1, 27-37. (In Ukr.)
Koroleva M. A., Voronin I. M. (2009). Effect of prolonged light exposure on the vegetative regulation of heart rhythm. Vestnyk Tambovskoho unyversyteta. Byolohycheskye nauky [Bulletin of the Tambov University. Biological sciences], 1000 (876), 97. (in Rus.)
Walter G. (1970). Lively Brain. M.: Mir, 300. (in Rus.)
Belsky E.D., Chasov V.A. (1971). Clinical and electrophysiological indicators of the functional state of the human brain. L.: Works of LIETIN, 27, 110-119. (in Rus.)
Kaplan A.Ya., Zhigalov A.Yu. (2010). Dynamics of alpha activity of electroencephalography in humans with trigger photostimulation in the brain-computer interface circuit. Biulleten sybyrskoi medytsyny. [Bulletin of Siberian medicine] 9 (2), 7-11. (in Rus.)
Lazarev V.V., Pontes A., Azevedo L.C. (2009). EEG photic driving: Right-hemisphere reactivity deficit in childhood autism. A pilot study International Journal of Psychophysiology. 71, 177-183. doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2008.08.008.
Lugovaya A.M., Malakhov V.V., Chernyshev V.V. (2005). Color pulse therapy. Rezultaty y perspektyvy. [Results and prospects], 7, 27-31. (in Rus.)
Pyatakovich F.A., Kurlov Yu.A. (2006). Models and algorithms for automated classification of color perception and color perception. Uspekhy sovremennoho estestvoznanyia [Successes of modern science], 10, 55-58. (in Rus.)
Makkonen KF, Pyatakovich F.A. (2008). Development of the structure of the directive color-stimulation module that implements the rehabilitation exposure vector. Systemny analyz y upravlenye v byomedytsynskykh systemakh: zhurnal praktycheskoi y teoretycheskoi byolohyy y medytsyny. [Systems analysis and management in biomedical systems: the journal of practical and theoretical biology and medicine], 7 (2), 335-338. (in Rus.)
Usanova TB, Nikolenko V.N., Skripal A.V. (2011). Investigation of the bioelectric activity of the brain and the nature of cardiac activity in the suppression of nystagmus during periodic light exposure. Saratovskyi nauchno-medytsynskyi zhurnal [Saratov Scientific Medical Journal], 7(1), 97-102. (in Rus.)
Shustov M. A. (1999). Color-dynamic devices for rhythmic stimulation. Parapsykholohyia y psykhofyzyka. [Parapsychology and psychophysics], 2, 74-76. (in Rus.)
Kochina M.L., Firsov A.G. (2010). The multipurpose device for carrying out psycho-physiological researches. Prykladnaia radyoэlektronyka. [Applied radio electronics], 2, 260-265. (in Rus.)
Kozlovsky A.P., Kuznetsova N.V. (2011). The prospect of using photostimulation of the visual analyzer in sports medicine. Biulleten эksperymentalnoi byolohyy y medytsyny. [Bulletin of experimental biology and medicine], 152 (8), 197-200. (in Rus.)
Petrov K.B., Koreneva S.N. (2010). Differentiated use of ophthalmostimulation for the prevention of maladaptive disorders in athletes. Voprosy kurortolohyy, fyzyoterapyy y LFK. [Questions of balneology, physiotherapy and exercise therapy], 3, 39-43. (in Rus.)