ЕНТРОПІЯ ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Метою дослідження було застосування ентропійного аналізу часу простої сенсомоторної реакції. Дослідження проводилися на базі Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. В них прийняли участь 80 осіб віком від 17 до 75 років. Визначення часу простої зорово-моторної реакції проводилося за методикою Макаренка М.В. (1999). Ентропія обчислювалася на основі дискретної Shannon entropy, застосованої до гістограм розподілу часу реакції.
Встановлено, що ентропія не зводиться до середнього значення чи варіативності, а відображає додаткові характеристики розподілу, пов’язані з його структурною невизначеністю.
Це підтверджується відсутністю залежності між ентропією та середнім часом реакції або коефіцієнтом варіації.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Іванець О. Б., Буриченко М. Ю., Архирей М. В., Братко В. Ю. Особливості використання методів нелінійної динаміки для обробки біомедичних даних // Наукоємні технології. – 2022. – № 4(56). DOI: https://doi.org/10.18372/2310-5461.56.17131
Попадинець О.О., Гоженко А.І., Бадюк Н.С., Попович І.Л. Індивідуальні особливості ентропії параметрів нервових регуляторних структур (ЕЕГ/ВРС). VIII Національний конгрес патофізіологів України “Патологічна фізіологія - охороні здоров’я України” (Одеса, 13-15 травня 2020 р). Одеса; 2020: 312-314.
Brown J. W., Mendes N., Heathcote A., McKinnon R., Seli P. (2017). Hick–Hyman law is mediated by the cognitive control network in the brain. Scientific Reports. Vol. 7. Article 16104. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-017-16104-3
Fitousi D. (2023). Quantifying entropy in response times (RT) distributions using the cumulative residual entropy (CRE) function. Entropy. Vol. 25, No 8. Article 1239. DOI: https://doi.org/10.3390/e25081239
Goldberger A. L. (1996). Non-linear dynamics for clinicians: chaos theory, fractals, and complexity at the bedside. The Lancet. Vol. 347, No 9011. Pp. 1312–1314. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(96)90948-4
Iglesias-Martínez M. E., Candela-Riera G., Hernández-Wilches C. (2020). Machinery failure approach and spectral analysis to study the reaction time dynamics over consecutive visual stimuli: an entropy-based model. Mathematics. Vol. 8, No 11. Article 1979. DOI: https://doi.org/10.3390/math8111979
Ilya Prigogine – Facts. Nobel Prize in Chemistry 1977: “for his contributions to non-equilibrium thermodynamics, particularly the theory of dissipative structures”. [Електронний ресурс]. – NobelPrize.org. – Режим доступу: https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/facts/ (Accessed: 23.02.2026).
Keshmiri S. (2020). Entropy and the Brain: An Overview. Entropy. Vol. 22, No 9. Art. 917. DOI: https://doi.org/10.3390/e22090917
Lipsitz L. A., Goldberger A. L. (1992). Loss of complexity and aging. JAMA. Vol. 267, No 13. Pp. 1806–1809. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.1992.03480130122036
Pincus S. M. (1991). Approximate entropy as a measure of system complexity. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA. Vol. 88. Pp. 2297–2301
Richman J. S., Moorman J. R. (2000). Physiological time-series analysis using approximate entropy and sample entropy. American Journal of Physiology – Heart and Circulatory Physiology. Vol. 278. Pp. H2039–H2049
Shannon C. E. (1948). A Mathematical Theory of Communication. Bell System Technical Journal. Vol. 27. Pp. 379–423, 623–656. DOI: https://doi.org/10.1002/j.1538-7305.1948.tb01338.x