ДИНАМІКА ВІДНОВЛЕННЯ АРХІТЕКТУРИ СНУ ТА ВЕГЕТАТИВНІ РЕАКЦІЇ ПІСЛЯ НІЧНОГО ВОЄННОГО СТРЕСУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Метою дослідження було проаналізувати нейрофізіологічні закономірності відновлення сну після гострого нічного стресу та оцінити можливість використання кардіовегетативних показників як непрямих маркерів мікроструктурних порушень сну.
Для оцінки основних структурних та вегетативних показників сну було проведено проспективне натуралістичне дослідження із використанням носимих пристроїв для багатоденного моніторингу сну. Проаналізовано п’ятиденні цикли, що включали фонову ніч, ніч стресової події та період відновлення. Для перевірки інформативності кардіовегетативних сигналів в рамках дослідницького спостереження за окремим випадком було використано паралельну реєстрацію з портативною ЕЕГ-системою.
Встановлено, що макроархітектура REM-сну, зокрема його загальна тривалість, залишалася відносно стабільною після стресової події, тоді як на мікроструктурному рівні спостерігалася її дестабілізація. Обґрунтовано можливість використання кардіовегетативних реакцій як проксі-маркерів мікроароузалів, що відкриває перспективи дистанційної оцінки фрагментації сну без застосування полісомнографії.
Виявлено, що відновлення структури сну після гострого стресу має інерційний характер: найбільш виражені порушення спостерігаються у перші дві ночі, тоді як нормалізація функціональних взаємозв’язків відбувається на третю ніч. Підтверджено, що носимі пристрої можуть бути використані для довготривалого моніторингу вегетативної динаміки сну, однак мають обмеження у детекції нічних пробуджень. Отримані результати можуть бути використані для розробки підходів до раннього виявлення порушень сну, зумовлених стресом.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Liu P. Y., Reddy R. T. Sleep, testosterone and cortisol balance, and ageing men. Reviews in endocrine & metabolic disorders. 2022. Vol. 23, No. 6. P. 1323–1339. DOI: https://doi.org/10.1007/s11154-022-09755-4.
Feeney S. P., McCarthy J. M., Petruconis C. R., Tudor J. C. Sleep loss is a metabolic disorder. Science signaling. 2025. Vol. 18, No. 881. Art. eadp9358. DOI: https://doi.org/10.1126/scisignal.adp9358.
Franken P., Dijk D. J. Sleep and circadian rhythmicity as entangled processes serving homeostasis. Nat. Rev. Neurosci. 2024. Vol. 25. P. 43–59. DOI: https://doi.org/10.1038/s41583-023-00764-z.
Xu Y., Schneider A., Wessel R. et al. Sleep restores an optimal computational regime in cortical networks. Nat Neurosci. 2024. Vol. 27. P. 328–338. DOI: https://doi.org/10.1038/s41593-023-01536-9.
Tempesta D., Socci V., De Gennaro L., Ferrara M. Sleep and emotional processing. Sleep medicine reviews. 2018. Vol. 40. P. 183–195. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2017.12.005.
Van Someren E. J. W. Brain mechanisms of insomnia: new perspectives on causes and consequences. Physiological reviews. 2021. Vol. 101, No. 3. P. 995–1046. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00046.2019.
Dressle R. J., Riemann D. Hyperarousal in insomnia disorder: Current evidence and potential mechanisms. Journal of Sleep Research. 2023. Vol. 32, No. 6. Art. e13928. DOI: https://doi.org/10.1111/jsr.13928.
Werner G. G., Schabus M., Blechert J., Wilhelm F. H. Differential Effects of REM Sleep on Emotional Processing: Initial Evidence for Increased Short-term Emotional Responses and Reduced Long-term Intrusive Memories. Behavioral sleep medicine. 2021. Vol. 19, No. 1. P. 83–98. DOI: https://doi.org/10.1080/15402002.2020.1713134.
Rho Y. A., Sherfey J., Vijayan S. Emotional Memory Processing during REM Sleep with Implications for Post-Traumatic Stress Disorder. The Journal of neuroscience. 2023. Vol. 43, No. 3. P. 433–446. DOI: https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.1020-22.2022.
Repantis D., Wermuth K., Tsamitros N. et al. REM sleep in acutely traumatized individuals and interventions for the secondary prevention of post-traumatic stress disorder. European Journal of Psychotraumatology. 2020. Vol. 11, No. 1. Art. 1740492. DOI: https://doi.org/10.1080/20008198.2020.1740492.
Machado, R. B., & Suchecki, D. (2016). Neuroendocrine and Peptidergic Regulation of Stress-Induced REM Sleep Rebound. Frontiers in endocrinology, 7, 163. https://doi.org/10.3389/fendo.2016.00163
Pavlova I., Rogowska A. M. Exposure to war, war nightmares, insomnia, and war-related posttraumatic stress disorder: A network analysis among university students during the war in Ukraine. Journal of affective disorders. 2023. Vol. 342. P. 148–156. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.09.003.
Rogowska A. M., Pavlova I. A path model of associations between war-related exposure to trauma, nightmares, fear, insomnia, and posttraumatic stress among Ukrainian students during the Russian invasion. Psychiatry research. 2023. Vol. 328. Art. 115431. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2023.115431.
Boiko D. I. Sleep problems in combatants with posttraumatic stress disorder and its acceptance. Visnyk Problem Biolohii i Medytsyny. 2024. Vol. 2, No. 173. P. 165–174. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-2-173-165-174.
Kurapov A., Schabus M., Kahveci S. et al. Explaining post-traumatic stress symptoms and sleep disturbance in Ukrainian civilians: perceived threat versus objective war exposure. European journal of psychotraumatology. 2024. Vol. 15, No. 1. Art. 2381371. DOI: https://doi.org/10.1080/20008066.2024.2381371.
Chinoy E. D. et al. Performance of seven consumer sleep-tracking devices compared with polysomnography. Sleep. 2021. Vol. 44, No. 5. Art. zsaa291. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/zsaa291.
Kainec K. A., Caccavaro J., Barnes M. et al. Evaluating Accuracy in Five Commercial Sleep-Tracking Devices Compared to Research-Grade Actigraphy and Polysomnography. Sensors. 2024. Vol. 24, No. 2. Art. 635. DOI: https://doi.org/10.3390/s24020635.
Herberger S., Aurnhammer C., Bauerfeind S. et al. Performance of wearable finger ring trackers for diagnostic sleep measurement in the clinical context. Sci Rep. 2025. Vol. 15. Art. 9461. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-93774-z.
de Zambotti M. et al. Rigorous performance evaluation for informed use of new technologies for sleep health measurement. Sleep Health. 2022. Vol. 8, No. 3. P. 263–269. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleh.2022.02.006.
Schyvens A. M., Peters B., Van Oost N. C. et al. A performance validation of six commercial wrist-worn wearable sleep-tracking devices for sleep stage scoring compared to polysomnography. Sleep advances. 2025. Vol. 6, No. 2. Art. zpaf021. DOI: https://doi.org/10.1093/sleepadvances/zpaf021.
Trinder J., Kleiman J., Carrington M. et al. Autonomic activity during human sleep as a function of time and sleep stage. Journal of Sleep Research. 2001. Vol. 10. P. 253–264. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2869.2001.00263.x.
Halász P., Terzano M., Parrino L., Bódizs R. The nature of arousal in sleep. Journal of Sleep Research. 2004. Vol. 13. P. 1–23. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2869.2004.00388.x.
Stein P. K., Pu Y. Heart rate variability, sleep and sleep disorders. Sleep medicine reviews. 2012. Vol. 16, No. 1. P. 47–66. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2011.02.005.
Walch O., Huang Y., Forger D., Goldstein C. Sleep stage prediction with raw acceleration and photoplethysmography heart rate data derived from a consumer wearable device. Sleep. 2019. Vol. 42, No. 12. Art. zsz180. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/zsz180.
Chen C. X., Li S. X., Ho C. S. et al. Associations of psychological resilience with macro- and microstructures in NREM and REM sleep in adolescents. International journal of clinical and health psychology. 2025. Vol. 25, No. 2. Art. 100570. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2025.100570.
Ren W., Zhang N., Sun Y. et al. The REM microarousal and REM duration as the potential indicator in paradoxical insomnia. Sleep medicine. 2023. Vol. 109. P. 110–117. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2023.06.011.
Attoh-Mensah, E., Igor-Gaez, I., Vincent, L., Bessot, N., Nathou, C., & Etard, O. (2023). Cardiorespiratory changes associated with micro-arousals during naps. Neurobiology of Sleep and Circadian Rhythms, 14, 100093. https://doi.org/10.1016/j.nbscr.2023.100093