ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У СПОРТСМЕНІВ БЕЗ ОЗНАК ТА З ОЗНАКАМИ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена вивченню особливостей забезпечення фізичної працездатності у спортсменів з без і з ознаками хронічної втоми (ХВ). В обстеженнях взяли участь 22 спортсмени – легкоатлети, члени збірних команд Україні з бігу на довгі дистанції, які були розділені на дві групи: перша – 12 спортсменів без ознак ХВ, друга – 10 спортсменів з ознаками початкового і сильного ступеня ХВ. Зміст досліджень включав: визначення газового складу видихуваного і альвеолярного повітря, легеневої вентиляції і її компонентів в процесі роботи на велоергометрі з похвилинно-поступово-зростаючою потужністю від 50 до 250 Вт протягом 5 хв і в період відновлення. Розраховували внесок аеробних і анаеробних компонентів в енергообміні. Визначено, що потужність аеробних процесів у спортсменів без ознак ХВ на 10,3 % була вищою, ніж у спортсменів з ознаками ХВ. В той же час потужність анаеробних процесів у них на 11,9 % була нижчою Кисневий запит на роботу, її киснева вартість, кисневий борг (алактатна та лактатна його фракції) у спортсменів без ознак ХВ були достовірно нижчими, ніж у спортсменів з такими ознаками, але відсоткові співвідношення кисневого запиту на роботу й кисневого боргу у них були практично однакові. У спортсменів з ознаками ХВ спостерігалося збільшення відносного внеску анаеробного обміну в загальну систему енергозабезпечення організму.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Ровний А.С., Ільїн В.М., Лізогуб В.С., Ровна О.О. Фізіологія спортивної діяльності. Xарків: ХНАДУ, 2015. 556 с. ISBN 978-617-7492-20-6
Steinacker J. M., Lehman M. (2002). Clinical findings and mechanisms of stress and recovery in athletes.
Enhancing recovery: Preventing underperformance in athletes / ed. by M. Kellman. Champaign, IL: Human Kinetics. 103–118.
Ilyin V., Filippov M., Vynohradov V. (2024) Prevalence of chronic fatigue and chronic fatigue syndrome in ukrainian elite athletes: results from a population-based study. Вісник Черкаського університету: серія біологічні науки (1). 7-17. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2024-1-7-17
Jaffee M. S., Winter W. C., Jones, C. C. Ling G. (2015). Sleep sturbances in athletic concussion. Brain Injury. 29 (2). 221–227. doi:10.3109/02699052.2014.983978
Vynohradov V., et al. (2022) "Influence of Taping on Athletes’ Psychomotor Abilities in Sprint." Journal of Human Sport and Exercise, 17(2), 446-456. doi:10.14198/jhse.2022.172.19
Blackwood S. K., MacHale S. M., Power M. J., Goodwin G. M., Lawrie S.M. (1998). Effects of exercise on cognitive and motor function in chronic fatigue syndrome and depression. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. (65). 541–546. doi:10.1136/jnnp.65.4.541
Paul L., Wood L., Behan W.M., Maclaren W.M. (1999). Demonstration of delayed recovery from fatiguing exercise in chronic fatigue syndrome. European Journal of Neurology. (6). 63–69. doi:10.1046/j.1468-1331.1999.610063.x
Bazelmans E., Bleijenberg, van der Meer J.W., Folgering H. (2001). Is physical deconditioning a perpetuating factor in chronic fatigue syndrome? A controlled study on maximal exercise performance and relations with fatigue, impairment and physical activity. Psychological Medicine. (31). 107–114. doi:10.1017/s0033291799003189
White P., Thomas J., Kangro H., Bruce-Jones W., Amess J., Crawford D., Grover S., Clare A. (2001). Predictions and associations of fatigue syndromes and mood disorders that occur after infectious mononucleosis. Lancet. (9297). 1946-54. doi: 10.1016/S0140-6736(01)06961-6.