Influence of hyperventilation on the dynamic of Carbon (IV) Oxide in alveolar air
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Introduction. Hyperventilation occurs under the influence of environmental factors, neuro-psychic stress, in sports activities, with the introduction of pharmacological substances, accompanies a number of diseases. However, there are insufficient studies of the individual peculiarities of СО2 change dynamics in the alveolar air at hyperventilation test and after it.
Purpose. To analyze the dynamics of changes in the level of carbon (IV) oxide in the alveolar air while testing the regulated respiration with a frequency of 30 cycles per minute in healthy young men.
Methods. Measurements were performed on 81 healthy young men aged 18-22. The level of СО2 in the exhaled air was determined in the lateral flow by the infrared spectrometry method on the capnograph Datex Normocap (Finland). The stress of СО2 in the alveolar air was estimated according to its level at the end of the exhalation (PetCO2).
Results. At the respiration with a frequency of 30 cycles per minute1 for 10 minutes, the level of PetCO2 decreases from 40.12 ± 0.361 mm Hg to 18.59 ± 0.542 mm Hg. In the 40-minute recovery period after the test, the return of PetCO2 to the initial level does not occur. There are significant individual peculiarities of PetCO2 reactivity to hyperventilation and recovery after it.
Originality. It has been shown that the stress reactivity of carbon (IV) oxide in the alveolar air to a sample with respiration of 30 cycles per minute and after recovery after it depends on its initial level – the lower the level of Pet CO2, the lower the reactivity and the faster recovery. The stress reactivity of carbon (IV) oxide in the alveolar air to testing respiration of 30 cycles per minute and to the recovery during the first 5-10 minutes after it depends on the initial respiration rate.
Conclusion. When evaluating a hyperventilation test, the initial level of СО2 in the alveolar air and respiratory rate should be taken into account.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Agadzhanyan N.A., Chizhov A.Ya. (2003). Classification of hypoxic, hypo- and hypercapnic states. Fiziologhichnyj zhurnal [Journal of Physiology]. 49, 3. 11-16. (in Russ.)
Panina M.I. (2003). Pathophysiological aspects of hyperventilation and hyperventilation syndrome. Kazanskyj medycynskyj zhurnal [Kazan Medical Journal]. 84, 4. 288-293. (in Russ.)
Shea S.A. (1996). Behavioural and arousal-related influences on breathing in humans. Еxperimental physiology. 81(1). 1-26.
Coverdale N.S., Gati J.S., Opalevych O., Perrotta A., Shoemaker J.K. (2014). Cerebral blood flow velocity underestimates cerebral blood flow during modest hypercapnia and hypocapnia. J Appl Physiol (1985). Nov 15; 117(10). 1090-1096. doi: 10.1152/japplphysiol.00285.2014.
Shurygin, I. A. (2000). Breathing monitoring: pulse oximetry, capnography, oximetry. SPb.: "Nevsky Dialect"; M.: "Publishing BINOM". (in Russ.)
Kim K.W., Choi H.R., Bang S.R., Lee J.W. (2016). Comparison of end-tidal CO2 measured by transportable capnometer (EMMA™ capnograph) and arterial pCO2 in general anesthesia. J Clin Monit Comput. 30(5). 737-741. doi:10.1007/s10877-015-9748-x.
Kulykov V.P., Kuznecova D.V. (2013). The reaction of cerebral blood flow and systemic blood pressure to hypercapnia and hypocapnia in humans. Рatolohichna fiziolohiia ta eksperymentalna terapiia [Pathological physiology and experimental therapy]. 57, 1. 41-44. (in Russ.)
Dyomin D. B., Posototinova L.V. (2017). The significance of the level of hypocapnia in changing the electroencephalogram with prolonged hyperventilation in humans. Zhurnal medyko-byolohycheskykh yssledovanyi [Journal of medical and biological research]. 3. 24-32. DOI: 10.17238 / issn2542-1298.2017.5.3.24 (in Russ.)
Burich E.A. (2007). Interrelation of hypocapnia, hypoxia, cerebral blood flow and electrical activity of the brain with arbitrary hyperventilation in humans. Rossyiskyi fyzyolohycheskyi zhurnal ymeny Y.M. Sechenova [Russian physiological journal named after I.M. Sechenov]. 9. 982-1000. (in Russ.)
Kovalenko S.O., Kudiy L.I., Kalenychenko O.V. (2004). Heart rhythm variability in individuals with different respiration frequency. Fiziolohichnyi zhurnal. 50, 6. 43-47. (in Ukr.)