The fulfillment of Stroop test with identification of spatial localization of stimuli in musicians and non-musicians
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Introduction. Musical training is known to have beneficial effect on human cognitive abilities, such as verbal memory, mathematical, visuospatial abilities and even IQ. But such an influence still remains arguable and unclear. Besides, the data regarding lateralization that occurs during “non-musical” cognitive tasks is not almost elucidated in scientific literature. In the present study we use Stroop test with a spatial localization of stimuli, the fulfilment of which requires significant cognitive resources (including voluntary attention) and allows to reveal motor asymmetry that occurs as a result of bimanual engagement.
Purpose. The aim of present research is to clarify the influence of musical experience on efficiency of fulfillment of Stroop test with spatial localization of stimuli and to find patterns of motor asymmetry that occur during such cognitive demanding task in musicians and non-musicians.
Methods. We recruited students of National Academy of Music (musicians; n=28) and their peers from Taras Shevchenko National University who had no previous musical experience (non-musicians; n=36). Participants underwent computerized Stroop test in which stimuli (words «ЗЕЛЕНЫЙ» meaning «green» and «КРАСНЫЙ» meaning «red») written with green or red color (regardless semantics) were displayed at the left or right side of the monitor one by one in pseudo-randomized order. Responses were given by right hand («P» key) and left hand («Q» key). If semantic meaning of the word coincided with color (answer «yes»), participants had to respond with a hand on side of which the word had emerged, but if not (answer «no») – with the opposite hand. Participants passed two subtests subsequently with a design described above. In the first subtest the minimal exposure time of stimuli was found (functional mobility of nervous processes (FRNP)). Participants started with 1500 ms of exposure and this time decreased subsequently with a step of 24 ms. The minimal exposure time was the time, that did not decrease during next 30 stimuli and herewith participants did more than 50% incorrect responses. The second one was subtest of productivity (P). 240 stimuli were presented to each participant. The exposure time of each stimulus was a sum of minimal exposure time, found before in the first subtest, plus 200 ms. We analyzed the minimal exposure time of stimuli, correct responses latency and the number of incorrect responses.
Results. Musicians unlike non-musicians reached significantly shorter exposure time of stimuli in the first subtest, thus pointing out to have higher FRNP and increased processing speed of stimuli. Besides, musicians had faster latency of correct responses of both hands than non-musicians. Right hand was faster than left one in answers «yes», but left hand was faster than right one in answers «no» in subjects of both groups. The number of incorrect responses didn’t differ between subjects of both groups.
Originality. It was found that prolonged musical training increase stimuli processing speed in musicians during complex cognitive tasks.
Conclusion. Musicians have higher speed of stimuli processing during fulfillment of Stroop test with identification of spatial localization of stimuli. The efficiency of test fulfillment and general pattern of motor asymmetry seems not to be different between musicians and non-musicians.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Schneider, P., Scherg, M., Dosch, H. G., Specht, H. J., Gutschalk, A., & Rupp, A. (2002). Morphology of Heschl's gyrus reflects enhanced activation in the auditory cortex of musicians. Nature Neuroscience, 5 (7), 688-694.
Gaser, C., & Schlaug, G. (2003). Brain structures differ between musicians and nonmusicians. The Journal of Neuroscience, 23 (27), 9240-9245.
Gaser, C., & Schlaug, G. (2003). Gray matter differences between musicians and nonmusicians. Annals of the New York Academy of Sciences, 999, 514-517.
Pantev, C., Engelien, A., Candia, V., & Elbert, T. (2001). Representational cortex in musicians: Plastic alterations in response to musical practice. Annals of the New York Academy of Sciences, 930, 300-314.
Schlaug, G., Jäncke, L., Huang, Y., Staiger, J. F., & Steinmetz, H. (1995). Increased corpus callosum size in musicians. Neuropsychologia, 33 (8), 1047-1055.
Baumann, S., Meyer, M., & Jäncke, L. (2008). Enhancement of auditory-evoked potentials in musicians reflects an influence of expertise but not selective attention. Cognitive Neuroscience, 20 (12), 2238.
Tervaniemi, M., Rytkönen, M., Schröger, E., Ilmoniemi, R. J., & Näätänen, R. (2001). Superior formation of cortical memory traces for melodic patterns in musicians. Learning and Memory, 8, 295-300.
Ho, Yim-Chi, Cheung, Mei-Chun, & Chan, A.S. (2003). Music training improves verbal but not visual memory: cross-sectional and longitudinal explorations in children. Neuropsychology, 17(3), 439.
Patston, LL, Hogg, SL, & Tippett, LJ. (2007). Attention in musicians is more bilateral than in non-musicians. Laterality, 12(3), 262-272.
Gardiner, M. F., Fox, A., Knowles, F., & Jeffrey, D. (1996). Learning improved by arts training. Nature, 381, 284.
Cheek, J. M., & Smith, L. R. (1999). Music training and mathematics achievement. Adolescence, 34(136), 759-761.
Graziano, A. B., Peterson, M., & Shaw, G. L. (1999). Enhanced learning of proportional math through music training and spatial-temporal training. Neurological Research, 21(2), 139-152.
Nering, M. E. (2002). The effect of piano and music instruction on intelligence of monozygotic twins. Dissertation Abstracts International Section A: Humanities and Social Sciences, 63(3-A), 812.
Schellenberg, E. G. (2004). Music lessons enhance IQ. Psychological Science, 15(8), 511-514.
Kostenko, S.S., & Loktieva R.K. (2000). Assessment of first and second signal systems activity in humans. Visnyk Kyivskogo universytetu, Biologiia (The Bulletin of Kyiv University, Biology), 32, 31-34.
Brochard, R., Dufour, A., & Despres, O. (2004). Effect of musical expertise on visuospatial abilities: Evidence from reaction times and mental imagery. Brain and Cognition, 54, 103-109.
Stroop J.R. (1935) Studies of interference in serial verbal reactions. Journal of Experimental Psychology, 18, 643-662.
Kutsenko T., Filimonova N., Kostenko S. (2007). Assessment of functional brain asymmetry by latent periods of human sensorimotor reactions. Visnyk Kyivskogo universytetu, Problemy reguliatsii fiziologichnykh funktsii (The Bulletin of Kyiv University, Problems of regulation of physiological functions), 12, 14-16.