МІКРОБІОМ ТОВСТОЇ КИШКИ ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ ХАРЧУВАННЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У нашому дослідженні виявлено, що перехід від всеїдності до вегетаріанського раціону викликає збільшення, а перехід після цього на сироїдіння – до нормалізації загальної маси мікробіоти. Вегетаріанська та сироїдна їжа сприяють заселенню мікробіому кишечника корисною бактерією Akkermansia muciniphila. На вегетаріанстві кількість бактерій Prevotella spp. збільшується, але залишається в межах норми, що вказує на вживання продуктів з вуглеводами та харчовими волокнмиа. Перехід на сироїдіння кількість цих бактерій не змінює. Бактерії Methanobrevibacter smithii були відсутніми при всеїдінні та при вегетаріанстві, а під час сироїдіння з’яляються, що можна пояснити тим, що виникає необхідність утилізувати водень, який є побічним продуктом бродіння.
При переході на вегетаріанство та на сироїдіння достовірно зросла кількість корисних бактерій родів – Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. та Eubacterium rectale. Голодування (60 годин) призводить до зменшення загальної бактеріальної маси. Кількість корисних бактерій: Lactobacillus spp. знизилась до нижньої межі норми; Eubacterium rectale (продукують бутират) зменшилась у 1000 разів і сягнула нижньої межі норми; Bacteroides spp. збільшилась у 12,5 разів, порівняно із всеїдінням. Вид харчування впливає на склад мікрбіому товстої кишки.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Знайомтесь, мікробом – ваше друге “Я”. – URL: https://taslife.com.ua/blog/microbiome
Szymańska, S., Szymański, R., Grzybek, H. (2017). Mikrobiom człowieka – znaczenie zdrowotne i perspektywy terapeutyczne. Postępy Higieny i Medycyny Doświadczalnej. 71:1050-1062.
Wasilewska, E., Juśkiewicz, J. (2017). Mikrobiom jelita grubego: znaczenie dla zdrowia i diety człowieka. Bromatologia i Chemia Toksykologiczna. 50(1):1-12.
Górska, A., Przystupińska, A., Niemczura, M. J., Gamian, A. (2018). Mikrobiom jelita, jego składniki i ich wpływ na zdrowie człowieka. Postępy Mikrobiologii. 57(3):245-254.
Tung, Yu-Tang, Chen, Ying-Ju, Chuang, Hsiao-Li, Huang, Wen-Ching, Lo, Chun-Tsung, Liao, Chen-Chung et al. (2017). Characterization of the serum and liver proteomes in gut-microbiota-lacking mice. Int J Med Sci. 14(3):257-267.
Лунгу М. В., Рудьковська О. Л., Мельник В. І. (2018). Мікробіом калу як біологічний маркер здоров’я. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2(1). С. 36-41.
Davenport, E. R., Sanders, J. G., Song, S. J., Amato, K. R., Clark, A. G., Knight, R. (2017).The human microbiome in evolution. BMC Biol. 15(1):127.
Колодяжна О. А., Іванченко Н. В., Єльникова О. П. (2019). Мікробіом калу: структура та функції. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. 45. С. 55-60.
Barko, P. C., McMichael, M. A., Swanson, K.S., Williams, D. A. (2018). The Gastrointestinal Microbiome: A Review. J Vet Intern Med. 32(1):9-25.
Wang, H., Liang, S., Wang, M., Jin ,F., Wang, J.(2019). Gut microbiota-brain axis. Chinese medical journal. 132(13).:1619-1627.
Majewska-Szczepanik, M., Kowalska, K., Szczepanik, M. (2019). Mikrobiom jelita grubego a choroby autoimmunologiczne. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. 46(271):83-86.
Moles, L., Gomez, M., Heilig, H. (2013). Bacterial diversity in meconium of preterm neonates and evolution of their fecal microbiota during the first month of life. PLoS One. 8, e66986.
Sender, R., Fuchs, S., Milo, R. (2016). Revised estimates for the number of human and bacteria cells in the body. PLoS biology. 14(8):e1002533
Бабак О. Я. (2018). Кишковий мікробіом: склад, функції та терапевтичні можливості його відновлення. Сучасна гастроентерологія. 5(103). С. 87–94.
Бабак С.В., Малько К.С. (2023). Актуальність дослідження мікробіому людини. Збірка тез доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми громадської та екологічної безпеки України» (дев’ятнадцяті Марзєєвські читання). 19 жовтня 2023. м. Київ. 23. С. 59-60.
Широбоков В. П., Янковський Д.С., Димент Г. С. (2014). Мікробіом людини та сучасні методи його оздоровлення. Інфекційні хвороби. 2. С. 64-69.
Іванченко Н. В., Єльникова О. П., Колодяжна, О. А. (2018). Мікробіом калу: роль у забезпеченні здоров’я людини. Український журнал мікробіології, біотехнології та вірусології. 1(42). С. 4-16.
Ciebiada-Adamiec, A., Adamiec, R., Ciebiada, M. (2019). Mikrobiom jelita grubego a otyłość. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. 46(271):79-82.
Manos, J. (2022). The human microbiome in disease and pathology. APMIS. 130(12):690-705.
MacIntyre, D. A., Chandiramani, M., Lee, Y. S., Kindinger, L., Smith, A., Angelopoulos, N. et al. (2015). The vaginal microbiome during pregnancy and the postpartum period in a European population. Sci. Rep. 5:8988.
Human Microbiome (2012). Project Consortium. Structure, function and diversity of the healthy human microbiome. Nature. 486(7402):207-214.
Chen, B., Li, D., Leng, D., Kui, H., Bai, X., Wang, T. (2022). Gut microbiota and meat quality. Front Microbiol. 23(13):951726. doi: 10.3389/fmicb.2022.951726
Dalton, A., Mermier, C., Zuhl, M. (2019). Exercise influence on the microbiome-gut-brain axis. Gut Microbes. 10(5):555-568.
Crowson, M. M., McClave, S. A. (2020). Does the Intestinal Microbiome Impact Athletic Performance? Curr Gastroenterol Rep. 11:53.
De Leoz, M. L., Kalanetra, K. M., Bokulich, N. A.(2015). Human milk glycomics and gut microbial genomics in infant feces show a correlation between human milk oligosaccharides and gut microbiota: a proof-of-concept study. J Proteome Res. 14:491–502.
Фадієнко Г. Д., Гріднієв О. Ю. (2020). Akkermansia mucinifila – роль у порушенні метаболізму. Український терапевтичний журнал. 4. С. 55-62.
Мюррей М. (2023). Akkermansia Muciniphila: мікробіомна суперзірка, про яку варто знати. – URL: https://ua.iherb.com/blog/akkermansia-muciniphila-microbiome-benefits/1777?gclid=EAIaIQo bChMIsorgs8DSgQMVuEGRBR3MtwSuEAAYASAAEgLDYfD_BwE&gclsrc=aw.ds