НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ СЕНСОМОТОРНИХ РЕАКЦІЙ ВИБОРУ В ОНТОГЕНЕЗІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У дітей, підлітків та юнаків досліджували амплідудно-частотні характеристики
викликаних потенціалів (ВП) мозку та швидкісні і якісні характеристики реакції вибору одного з
трьох (РВ1-3) сигналів. Виявили, що формування сенсомоторних реакцій вибору у дітей, підлітків
та юнаків характеризується поступовим зменшенням латентностей і збільшенням амплітуди
хвилі Р300 ВП, а також зменшенням кількості помилок та підвищенням швидкості РВ1-3, що
досягають найвищого рівня у юнаків 18-20 років.
У дітей, підлітків та юнаків встановлені різні нейрофізіологічні механізми регуляції
переробки інформації у режимі РВ1-3, що підтверджується наявністю статистично значущими
різницями у кількості помилок, швидкості реакції та ранніми і пізніми амплітудно-частотними
характеристиками ВП. У дітей 8-9 років виявили одночасну активацію ранніх (N1, Р1, N2, Р2), так і
ISSN 2076-5835. Вісник Черкаського університету. 2022. №2
10
дезактивацію пізніх (Р3) ВП кори мозку та статистично значущу більшу кількість помилок і
низьку швидкість рухових актів РВ1-3, що вказує на наявність корково-підкоркової дисфункції
сенсомоторної системи. Для підлітків 14-15 та юнаків 18-20 років характерна висока швидкість
РВ1-3 та менша кількість помилок, вища амплітуда міжпікових інтервалів N1-P2 і P2-N2 та Р300 і
коротші латентності хвилі Р3 ВП.
Нейрофізіологічні дослідження ВП Р300 у дітей, підлітків та юнаків виявили, що з віком для
РВ1-3 відбуваються зміни у структурно-функціональній організації кори головного мозку. Вони
характеризуються переходом від залучення дифузної активації нейрональних структур мозку у
дітей до їх локальної організації у підлітків та юнаків.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Иваницкий А. М. Нисходящие влияния от психического уровня на физиологический могут быть
основой свободы воли. Журнал высшей нервной деятельности им. И. П Павлова, 2017, 67(6), С. 728-729.
Satterfield, J. H., Schell, A. M., Nicholas, T. Preferential neural processing of attended stimuli in attentiondeficit hyperactivity disorder and normal boys. Psychophysiology, 1994, 31, 1-10 p.
Юхименко Л. І., Макарчук М. Ю., Лизогуб В. С. Електроенцефалографічні патерни диференціювання
зорових подразників за умови слухової депривації. Фізіологічний журнал, 2017, 63(6), С. 25-30.
Miyake, A., Friedman, N. P., Emerson, M. J., Witzki, A. H., Howerter, A., Wager, T. D. The unity and
diversity of executive functions and their contributions to complex “frontal lobe” tasks: A latent variable
analysis. Cognitive psychology, 2000, 41(1), 49-100 с.
Моренко А. Г., Коржик О. В. Мозговые процессы у женщин с различной модальной альфа-частотой при
выполнении мануальных движений с применением силы. Украинский экологический журнал. 2016, 6(1),
С. 1–16.
Макаренко М. В., Лизогуб В. С., Безкопильний О. П. Методичні вказівки до практикуму з
диференціальної психофізіології та фізіології вищої нервової діяльності людини. Черкаси: Вертикаль,
, С. 102.
Kolb, B. Brain plasticity and behavior. Psychology Press, 2013 p.
Gold, J. I., Shadlen, M. N. The neural basis of decision making. Annual review of neuroscience, 2007, 30(1),
-574 p.
Макаренко М. В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення
індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми. Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця
НАН України, 2006, С. 395.
Лизогуб В. С., Черненко Н. П., Палабіїк А. А., Безкопильна С. В. Розумова працездатність дітей 8–9
років при пред’явленні подразників різної модальності та швидкості в режимі go/nogo/go. Science and
Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences. 2018, 6(21), Issue 179, P. 45–50.
Філімонова Н. Б., Макарчук М. Ю., Зима І. Г., Кальниш В. В., Чебуркова А. Ф., Торгало Є. О.
Особливості міжрегіональної взаємодії у головному мозку бійців з черепно-мозковими травмами під час
тестування візуальної оперативної пам’яті на складні стимули. Вісник Черкаського університету. Серія:
Біологічні науки. 2019, 1, С. 91–102.
Павленко В. Б., Луцюк Н. В., Борисова М. В. Связь характеристик вызванных ЭЭГ - потенциалов с
индивидуальными особенностями внимания у детей. Нейрофизиология. 2004, 36(4), С. 313-321.
Лизогуб В. С., Кожемяко Т. В., Юхименко Л. І., Хоменко С. М. Електрофізіологічні характеристики
Р300 та функціональна організація складних слухомоторних реакцій у підлітків. Вісник Черкаського
університету. Серія: Біологічні науки, 2015, (2), С. 72-78.
Макарчук М. Ю., Куценко Т.В. Фізіологія центральної нервової системи. К.: Видавничо-поліграфічний
центр «Київський університет», 2011, С. 335
Коробейнікова Л. Г., Коробейніков Г. В., Радченко Ю. А., Данько Т. Г. Діагностика психофізіологічного
стану організму як одна з ключових проблем спортивної медицини, 2016, С. 3-10.
Ровний А. С., Лизогуб В. С. Психосенсорні механізми управління рухами спортсменів: монографія,
, 360 с.
Бондаренко М. П., Кравченко В. И., Макарчук М. Ю. ЕЕГ-активність мозку правшів та лівшів при моно-та
бінокулярному сприйнятті вербальної емоційно забарвленої інформації. Нейрофізіологія. 2016, 48(1), С. 47-57.
Monastra, V. J., Lubar, J. F., Linden, M., VanDeusen, P., Green, G., Wing, W., Phillips, A., & Fenger, T. N.
Assessing attention deficit hyperactivity disorder via quantitative electroencephalography: An initial validation
study. Neuropsychology, 1999, 13(3), P. 424–433. doi.org/10.1037/0894-4105.13.3.424
Riccio, C. A., Gonzalez, J. J., & Hynd, G. W. Attention-deficit hyperactivity disorder (ADHD) and learning
disabilities. Learning Disability Quarterly, 1994, 17(4), P. 311-322.
Karayanidis, F., Robaey, P., Bourassa, M., de Koning, D., Geoffroy, G., & Pelletier, G. ERP differences in
visual attention processing between attention-deficit hyperactivity disorder and control boys in the absence of
performance differences. Psychophysiology, 2000, 37(3), P. 319-333.
Jonkman, L. M., Kemner, C., Verbaten, M. N., Van Engeland, H., Camfferman, G., Buitelaar, J. K., & Koelega, H. S.
Attentional capacity, a probe ERP study: differences between children with attention-deficit hyperactivity disorder
and normal control children and effects of methylphenidate. Psychophysiology, 2000, 37(3), P. 334-346.
Linden, M., Gevitz, R., Isenhart, R., & Fisher, T. Event related potentials of subgroups of children with
attention deficit hyperactivity disorder and the implications for EEG biofeedback. Journal of Neurotherapy,
, 1(4), P. 1-11.
Яковенко Е. А., Кропотов Ю. Д., Чутко Л. С., Пономарев В. А., Сурушкина С. Ю. Изменения
компонентного состава вызванных потенциалов в парадигме GO/NOGO у подростков с синдромом
нарушения внимания с гиперактивностью. Biological Communications, 2004, 2, С. 94-100.
Охрей А. Г., Куценко Т. В., Макарчук М. Ю. Виконання тесту Струпа з визначенням просторової
локалізації стимулів музикантами та немузикантами. Вісник Черкаського університету. Серія:
Біологічні науки. 2016, 1, С. 82–89.
Купцова С. В., Иванова М. В., Петрушевский А. Г., Федина О. Н., Жаворонкова Л. А. Половые и
возрастные особенности. Физиология человека. 2016, 62(4), С. 15-26.
Шмидт Р., Тевс Г. Физиология человека. 1996, 520-524 с.
Lyzohub V., Chernenko N., Palabiyik A. Neurophysiological mechanisms of regulation of sensorimotor
reactions of differentiation in ontogenesis. Journal of Cellular Neuroscience and Oxidative Stress. 2019, 11 (1),
P. 805- 814.
Christina, R. W., Fischman, M. G., Vercruyssen, M. J., & Greg Anson, J. Simple reaction time as a function of
response complexity: Memory drum theory revisited. Journal of Motor Behavior, 1982, 14(4), P. 301-321.
Margill, R. A., Motor Learning (Concepts and Applications). International edition. Boston, Mass.: Mc-Graw
Hill, 1988.
ISSN 2076-5835. Вісник Черкаського університету.
Фарбер Д. А., Дубровинская Н. В. Формирование психофизиологических функций в онтогенезе.
Механизмы деятельности мозга человека. Л.: Наука, 1988, 426-454 с.
Kokoszka, A., Holas, P., & Bielecki, A. Revised version of the of the concept of digesting mental information.
Psychiatria Polska, 2003, 37(4), P. 703-712.
Jebrailova, T. D., Korobeynikova, I. I., Karatygin, N. A., & Umryukhin, E. A. (2011). The spatial organization
of the biopotentials of the cerebral cortex and the decision-making time for purposeful human activity. Journal
of Higher Nervous Activity, 2011, 61, P. 180-189.
The Oxford Handbook of Event-Related Potential Components. Edited by S. J. Luck, E. S. Kappenman. Oxford
University Press, 2011, 641 p.
Baevsky, R. M., & Berseneva, A. P. Introduction to prenosological diagnostics. Moscow: Slovo, 2008, P. 220.
Duncan, C. C., Barry, R. J., Connolly, J. F., Fischer, C., Michie, P. T., Näätänen, R., & Van Petten, C. Eventrelated potentials in clinical research: guidelines for eliciting, recording, and quantifying mismatch negativity,
P300, and N400. Clinical Neurophysiology, 2009, 120(11), P. 1883-1908.
A simultaneous ERP/MRI investigation of the P300 aging effect. O’Connell R., Balsters J., Kilcullen S. [et al.].
Neurobiology of Aging. 2012, 33(10), P. 2448-2461.
Klinge, C., Röder, B., & Büchel, C. Increased amygdala activation to emotional auditory stimuli in the blind.
Brain. 2010, 133(6), P. 1729-1736.