ВПЛИВ АДАПТИВНИХ ГОРМОНІВ НА СТАН КЛІТИН ПАНЕТА ТВАРИН З АЛОКСАНОВИМ ДІАБЕТОМ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність роботи полягає в проведенні цитохімічних досліджень клітин Панета тонкого кишечника тварин в умовах моделювання та корекції цукрового діабету, що сприяє розумінню патогенетичних механізмів і пошуку шляхів профілактики та лікування цього захворювання. Метою дослідження було вивчення змін вмісту цинку та секреторного матеріалу в клітинах Панета тварин з алоксановим діабетом після введення адреналіну та преднізолону окремо та в поєднанні з інсуліном. Матеріалом досліджень слугували зрізи тонкої кишки білих безпородних мишей і щурів, яким робили ін’єкції діабетогенного агента та адаптивних гормонів. Наукова новизна роботи полягає у використанні для проведення досліджень цитохімічних методів: модифікованої реакції флоксину на секреторний матеріал і розробленої реакції 8-(п-толуолсульфоніламіно)-хіноліну на цинк у панетовських клітинах. Висновки. Було встановлено, що в клітинах Панета тварин після ін’єкції діабетогенного агента алоксану розвивався виражений дефіцит цинку та секреторного матеріалу. Призначення інсуліну, адреналіну та преднізолону тваринам з діабетом викликало в досліджених клітинах часткову корекцію цинкової та секреторної недостатності. Більш виражений корегуючий ефект спостерігався у клітинах Панета тварин з алоксановим діабетом у випадку сполученої дії адаптивних гормонів. Достовірна позитивна кореляція змін у досліджених клітинах кількості металу та секрету вказує на функціональний зв’язок між ними.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Тронько М. Д., Большова О. В., Соколова Л. К. Цукровий діабет 1-го типу: етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування. Практикуючий лікар. 2021. 10(3). С. 26–35.
Сіренко Г. О., Складанюк М. Б., Мартинюк М. І. [та ін.]. Теоретичні основи цукрового діабету. Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Хімія. 2019. Вип. ХХIII. С. 4–70.
Гурський А. Й., Каськів М. В. Екологічні та соціальні проблеми як наслідок розвитку ендокринної патології. Бюлетень Національного університету водного господарства та природокористування. 2021. 95(3). С. 47–57. https://doi.org/10.31713/vs320214
El-Kebbi I. M., Bidikian N. H., Hneiny L., Nasrallah M. P. Epidemiology of type 2 diabetes in the Middle East and North Africa: сhallenges and call for action. World J. Diabetes. 2021. 12(9). Р. 1401–1425. doi: 10.4239/wjd.v12.i9.1401.
Cho Y., Yoon K. H. Being caught in the perfect storm of a diabetes epidemic and the COVID-19 pandemic: what should we do for our patients? J. Diabetes Investig. 2021. 12(3). Р. 297–300. doi: 10.1111/jdi.13425.
Kottaisamy C. P. D, Raj D. S., Prasanth Kumar V., Sankaran U. Experimental animal models for diabetes and its related complications – a review. Lab Anim Res. 2021. 37(1). Р. 1–14. doi: 10.1186/s42826-021-00101-4.
Coppola A., Zorzetto G., Piacentino F. [et al]. Imaging in experimental models of diabetes. Acta Diabetol. 2022. 59(2). Р. 147–161. doi: 10.1007/s00592-021-01826-3.
Yagihashi S. J. Contribution of animal models to diabetes research: its history, significance, and translation to humans. Diabetes Investig. 2023. 14(9). Р. 1015–1037. doi: 10.1111/jdi.14034.
Algul S., Ozcelik O. Comprehensive review of animal models in diabetes research using chemical agents. Lab Anim. 2025. 59(3). Р. 356–363. doi: 10.1177/00236772241296199.
Mauvais F. X., van Endert P. M. Type 1 diabetes: a guide to autoimmune mechanisms for clinicians. Diabetes Obes. Metab. 2025. Suppl 6. Р. 40–56. doi: 10.1111/dom.16460
Drikvandi P., Bahramikia S., Alirezaei M. Modulation of the antioxidant defense system in liver, kidney, and pancreas tissues of alloxan-induced diabetic rats by camphor. J. Food Biochem. 2020. 44(12): e13527. doi: 10.1111/jfbc.13527.
Salazar-García M., Corona J. C. The use of natural compounds as a strategy to counteract oxidative stress in animal models of diabetes mellitus. Int. J. Mol. Sci. 2021. 22(13): 7009. doi: 10.3390/ijms22137009.
Madhariya R., Dixena B., Ram A. [et al]. Experimental animal models: tools to investigate antidiabetic activity. Curr. Pharm. Des. 2023. 29(2). Р. 79–94. doi: 10.2174/1381612829666221220115649.
Карпов А. К., Григорова Н. В., Єщенко В. А. Пошкоджуюча дія алоксану, дитизону і стрептозотоцину на інсулярний апарат золотистих і китайських хом’ячків. Вісник Запорізького національного університету: Біологічні науки. 2012. № 1. С. 83–88.
Григорова Н. В. Внутрішньосекреторна функція підшлункової залози в нормі та при патології. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2014. 304 с.
Григорова Н. В., Єщенко В. А. Роль цинку в нейрогуморальних механізмах регуляції функції інсулярного апарату. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2013. 61(1). С. 79–84.
Зайченко Г. В., Горчакова Н. О., Шумейко О. В. [та ін.]. Фармакологічні властивості препаратів цинку. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. № 3 (6). С. 37–44.
Акімов О. Є., Кузнецова Т. Ю., Соловйова Н. В. [та ін.]. Роль цинку в організмі людини та шляхи подолання його дефіциту. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023. 23 (3). С. 246–249.
Kiouri D. P., Tsoupra E., Peana M. [et al]. Multifunctional role of zinc in human health: an update. EXCLI J. 2023. 22 (4). Р. 809–827.
Григорова Н. В., Єщенко В. А., Кузьміна М. А. Механізми регуляції вмісту хелатованих металів у клітинах. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2013. 61(4). С. 7–12.
Cui C., Wang F., Zheng Y, [et al]. From birth to death: the hardworking life of Paneth cell in the small intestine. Front Immunol. 2023. 14:1122258. doi: 10.3389/fimmu.2023.1122258
Wallaeys C., Garcia-Gonzalez N., Libert C. Paneth cells as the cornerstones of intestinal and organismal health: a primer. EMBO Mol. Med. 2023. 15(2): e16427. doi: 10.15252/emmm.202216427.
Gueddouri D., Caüzac M., Fauveau V. [et al]. Insulin resistance per se drives early and reversible dysbiosis-mediated gut barrier impairment and bactericidal dysfunction. Mol. Metab. 2022. 57: 101438. doi: 10.1016/j.molmet.2022.101438.
Liu L., Guo Y., Zheng J. [et al]. Paneth cell ablation increases the small intestinal injury during acute necrotizing pancreatitis in rats. Mol. Med. Rep. 2019. 20(1): 473-484. doi: 10.3892/mmr.2019.10274.