ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНА РОСЛИННІСТЬ ЗАПЛАВИ РІЧКИ СНОВ ЯК КОМПОНЕНТ РЕКРЕАЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Анотація

На основі вивчення стану прибережно-водної рослинності заплави р. Снов, встановлено можливість використання цієї території з метою рекреації та відновлення здоров’я населення. Методи досліджень включали наступні етапи: геоботанічне вивчення та еколого-флористична класифікація за методом Браун-Бланке прибережно-водних та водних екосистем; відбір зразків рослин, проб ґрунту та води прибережно-водних та водних екосистем для хімічного аналізу на утримання важких металів; порівняльний аналіз ступеня забруднення видів рослин прибережно-водних та водних екосистем з акумуляції важких металів. Висушені проби, відібрані для визначення хімічного складу, подрібнювали ножицями, секатором або в млині, поміщали в пронумеровані пакети, конверти або мішечки та передавали до хімічної лабораторії на озоління. Озоління рослин виконували за температури 500 °С. У золі рослин визначали вміст фітотоксичних важких металів і забруднюючих речовин
Наукова новизна. Вперше визначено синтаксономічний склад прибережно-водної рослинності заплави р. Снов, висвітлено результати вивчення вмісту важких металів у її компонентах. Дана оцінка рослинних фітоценозів заплави р. Снов з точки зору використання території з метою оздоровлення та реабілітації, що є важливим для відновлення здоров'я людини.
Висновки. У створенні рекреаційно-реабілітаційного середовища заплави р. Снов провідна роль належить угрупованням, що належать до класів Potamogetonetea та Phragmitо – Мagnocaricetea. Вони формуються на торф’янисто-мулистих субстратах ставків і озер (Potamogetonetea) та замулених мілководдях. на сирих болотистих, рідше оглеєних грунтах заплавних знижень. За площею переважають фітоценози класу Potamogetonetea, що створюють аспект ландшафту рекреаційного середовища.
Найбільше оздоровче значення, що визначається складом рослин із фітонцидними властивостями та видів аптечного асортименту, мають прибережно-водні фітоценози союзів Phragmition communis, Glycerio-Sparganion та Nymphaeion albae.
Аналіз компонентів прибережно-водної рослинності заплави р. Снов засвідчує екологічну безпечність досліджуваної території з позицій використання її для оздоровлення та реабілітації населення. У проаналізованих рослинних зразках з території досліджень не спостерігали накопичення важких металів за фоновий вміст.
Подальші дослідження варто провести у напрямку розробки наукових основ полі функціонального використання прибережно-водних екосистем заплави р. Снов, зокрема зонування, планування та облаштування.

У подальшому доцільно проводити моніторинг вмісту важких металів у компонентах рослинних угруповань потенційних рекреаційно-оздоровчих та реабілітаційних природних територій з метою розробки методів біоремедіації, адже рослини можуть сприяти фільтрації води та накопичувати важкі метали у своїх тканинах, що покращує очищення навколишнього середовища.


 


 


 


 

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті

Посилання

Лукаш А.В., Лобань Л.О., Кирієнко С.В., Лукаш І.М. Оздоровче значення прибережно-водних екосистем Чернігівської області у аспекті організації рекреації та навчальної діяльності студентів Вісник Черніг. нац. пед. ун-ту. ім. Т.Г. Шевченка [Сер. Педаг. науки. Фізичне вихов. та спорт].2012. № 98, Т. 3. С. 180–183.

Мехед О. Б. Формування здорового способу життя як важлива частина виховання та соціалізації підростаючого покоління. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Вип. 4 (160) : НУЧК, 2019. С. 84-88 с.

Griban, G., Myroshnychenko, M., Tkachenko, P., Krasnov, V., Karpiuk, R., Mekhed, O., Shyyan, V. Psychological and pedagogical determinants of the students’ healthy lifestyle formation by means of health and fitness activities. Wiadomości Lekarskie, 2021. 74 (5),1074-1078. doi: 10.36740/WLek202105105

Дайнеко Н.М., Тимофєєв С.Ф. Лукаш О.В. Накопичення металів та цезію-137 у прибережно-водній раслинності пойми р. Дніпро Брагинського району Гомельскої области. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2013. №2 (55). С. 43–50.

Дайнеко Н.М., Тимофєєв С.Ф., Лукаш А.В., Карпенко Ю.А. Оцінка стану лучних екосистем пойми р. Дніпро прикордонних територій Гомельської и Чернігівськоїй областей. Чернігів: Лозовий В.М., 2014.

Мамайчук М.И. Антибактеріальна активність ціанофітину – речовини із синьо-зелених водоростей. Фітонциди в медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості. Київ : Вид-во АН УРСР. С. 120.

Регіони України: статистичний збірник. Київ : Держ. ком. статистики України, 2009. 759 с.

Суботіна А.С., Титова А. В. Вплив деяких водних організмів на виживаність мікробів. Фітонциди в медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості. Київ : Вид-во АН УРСР. С. 122.

Фітонциди водных и прибрежних рослин. Дослідження Ф.О. Гуревича и В.П. Тульчинської: http://portaleco.ru/ekologii-vysshih-vodnyh-rastenij

Чернігівщина в цифрах у 2009 році: статистичний збірник / За ред. Д.І. Ашихміної –Чернігів: Держ. ком. статистики України. Гол. управл. статистики у Чернігівськ. обл., 2010. 188 с.