АНАЛІЗ ФЛОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ХОЛОДНИЙ ЯР»: ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Вперше узагальнено відомості про таксономічний склад флори НПП «Холодний Яр», зроблено її аналіз та наведено основні характеристики. Проаналізовано історію дослідження флори території національного природного парку «Холодний Яр». Вказано, що історія флористичних досліджень на цій території розпочалася у 1923 р. із роботи Д.К. Зерова. На сьогодні у флорі «Холодного Яру» відмічено 428 видів та внутрішньовидових таксонів рослин, із яких 331– аборигенні, а 97 – адвентивні. 10 видів рослин занесено до Червоної книги України (2021), а 17 – мають регіональний охоронний статус.
Відмічено, що у розвитку вітчизняної (і східноєвропейської загалом) фітогеографії певною мірою відіграли дослідження, проведені і в лісах «Холодного Яру». Зокрема, вказано на заувагу Ю.Д. Клеопова про закономірності формування різних генетичних елементів широколистяних лісів Східної Європи та сучасної неморальної флори як складного гетерогенного комплексу, що розвивався у взаємодії із іншими типами рослинності після Рісс-Вюрмського інтергляціалу. Зазначено, що найбільш помітною знахідкою було виявлення у «Холодному Яру» популяції підсніжника, який при детальному вивченні виявився причорноморським Galanthus plicatus, відірваним від основного субевксинського ареалу на сотні кілометрів. Вказано знахідки інших охоронюваних видів рослин на території НПП, зокрема Allium ursinum, Cephalanthera longifolia, Coronilla elegans, Epipactis helleborine, Epipactis purpurata , Euonymus nanus, Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia , Tulipa quercetorum та ін. Складено та подано попередній флористичний список НПП «Холодний Яр».
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Бащенко М.І., Гончар О.Ф., Лавров В.В., Дерій С.І. 2009. Екологічна мережа Центрального Придніпров'я. Київ: Центр екологічної освіти та інформації. 386 с.
Василюк О.В., Куземко А.А., Спрягайло О.А., Спрягайло О.В., Чорна Г.А., Шевчик В.Л., Ширяєва Д.В. 2019. Знахідки рослин, занесених до Червоної книги України, в Черкаській області. В зб.: Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6), т. 1. [Серія: «Conservation Biology in Ukraine», вип. 11]. Київ-Чернівці: Друк Арт, с. 142-153.
Гайова Ю.Ю. 2010. Унікальна рослинність Холодного яру. В зб.: Перспективи розвитку території Холодного яру: Матеріали конференції (м. Черкаси, 27 квітня 2010 р.), с. 40-41.
Гринь Ф.О. 1971. Дубові та широколистяно-дубові ліси. В кн.: Рослинність УРСР. Ліси УРСР. Київ: Наукова думка, с. 194-328.
Діденко І. 2009. Онтогенетична структура популяцій Allium ursinum L. в природних фітоценозах та в умовах Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАНУ. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, 22-24: 118-119.
Діденко С.Я. 2000. Види роду Galanthus L. (Amaryllidaceae) в природі і в культурі в Україні: дис. .... канд. біол. наук. 03.00.05 – ботаніка. Київ. 178 с.
Зеров Д.К. 1924. До флори Черкаської округи (кол. Черкаський та Чигиринський повіти) Київщини. Вістник Київського ботанічного саду, 1: 5-26.
Клеопов Ю.Д. 1931. До питань, зв'язаних із знахідкою Orobus variegatus Ten. в лісах Правобережної України. В зб.: Четвертинний період, вип. 3 [ВАН. Труди Природничо-технічного відділу, 14]: 207-214.
Клеопов Ю.Д. 1938. Ботаніко-географічні етюди. 1. Про нові знахідки Evonymus nana M. B. і Coronilla elegans Panč в УРСР. Журнал інституту ботаніки АН УРСР, 17(25): 137-165.
Клеопов Ю.Д. 1938. Реликты во флоре широколиственных лесов Европейской части СССР. В кн.: Проблема реликтов во флоре СССР (тезисы совещания). Вып. 2. Москва-Ленинград, с. 16-22.
Куземко А.А., Шевчик В.Л., Чорна Г.А., Спрягайло О.В. 2017. Список видів рослин, що потребують регіональної охорони на території Черкаської області: сучасний стан та перспективи. В зб.: Матеріали V Наукових читань пам’яті Сергія Таращука (м. Миколаїв, 21 квітня 2017 року), вип. 3, с. 65–67.
Курсон В.В. 1978. Поширення та еколого-ценотичні особливості Euonymus nana Bieb. на території Наддніпрянської височини. Український ботанічний журнал, 35(3): 318-321.
Курсон В.В. 1983. Про охорону рідкісних видів широколистяних лісів Наддніпрянської височини. В кн.: Рідкісні рослини природної флори України, шляхи та методи їх охорони: Матеріали конференції. Київ: Наукова думка, с. 61-63.
Ложкова І.Ю., Осипенко В.В. 2014. Фіторізноманітність Холодноярського лісового масиву. В зб.: Актуальні питання сучасної науки: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 24-25 жовтня 2014 р.). Херсон: Гельветика, с. 44-46.
Мельник В.І., Діденко С.Я., Спрягайло О.В. 2006. Рівнинна популяція Galanthus plicatus Bieb. (Amaryllidaceae) в Україні. Інтродукція рослин, 3: 7-12.
Мельник В.І., Шиндер О.І., Діденко С.Я. 2010. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Придніпровської височини. Український ботанічний журнал, 67(3): 425-431.
Омельчук Т.Я. 1962. Род Лук (Allium L.) во флоре Украины: дисс. ... канд. биол. наук. Киев. 270 с.
Парнікоза І.Ю. 2011. Знахідка Epipactis purpurata Smith. на території Голосіївського лісу у м. Києві. В зб.: Біологія: від молекули до біосфери: Матеріали 6 конференції молодих науковців (м. Харків, 22–25 листопада 2011), с. 432-433.
Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Черкаської області. Рішення Черкаської обласної ради від 10.09.2021 № 8-33/VIII. https://oblradack.gov.ua/files/docs/Rishennja/8/8/8-33-8.zip].
Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ): Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.02.2021 №111. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0370-21#Text (October 25, 2022)
Савченко З.А., Волик В.П. 2010. Матеріали до вивчення рослинного покриву Холодноярських лісів у весняний період. В зб.: Перспективи розвитку території Холодного яру: Матеріали конференції (м. Черкаси, 27 квітня 2010 р.), с. 133–134.
Спрягайло О.В., Спрягайло О.А. 2018. Проектований Національний природний парк «Холодний Яр» як важливий резерват реліктових та рідкісних видів рослин. В зб.: Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: Матеріали 5 конференції (м. Херсон, 25-28 червня 2018 р.), с. 78-81.
Флора УРСР: у 12 т. 1936–1965. Київ: В-во АН УРСР.
Червона книга України. Рослинний світ. Під ред. Я.П. Дідуха. Київ: Глобалконсалтинг. 912 с.
Шевчик В.Л. 2010. Значення Холодноярського лісового масиву для охорони червонокнижних видів судинних рослин на Черкащині. В зб.: Перспективи розвитку території Холодного Яру: Матеріали Всеукраїнської конференції (Черкаси, 27 квітня 2010 р.), с. 21-24.
Шевчик В.Л. 2019. Знахідки рослин, занесених до Червоної книги України та Резолюції 6 Бернської конвенції, в угрупованнях середнього Придніпров’я та західного Полісся. В зб.: Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6), т. 1. [Серія: «Conservation Biology in Ukraine», вип. 11]. Київ-Чернівці: Друк Арт, с. 441-447.
Шевчик В.Л., Бакалина Л.В., Полішко О.Д. 2009. Про поширення деяких рідкісних видів рослин на Черкащині. Вісник Черкаського університету. Сер. Біологічні науки, 156: 135-148.
Шевчик В.Л., Куземко А.А., Чорна Г.А. 2006. Список рідкісних видів судинних рослин, що підлягають охороні в межах Черкаської області. Заповідна справа в Україні, 12(1): 11–17.
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Курсон В.В. 1979. Рослинність "Холодного яру". Український ботанічний журнал, 36(1): 67-72.
Шиндер О.І. 2018. Хорологічні особливості Clinopodium menthifolium (Lamiaceae) і Sedum borissovae (Crassulaceae) – рідкісних видів флори Правобережжя України. В зб.: Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: Матеріали 5 конференції (м. Херсон, 25-28 червня 2018 р.), с. 93-96.