uk ДОСЛІДЖЕННЯ АФІДОФАУНИ (APHIDIDAE) ЗЛАКОВИХ І БОБОВИХ КУЛЬТУР ПІВНІЧНОГО СХОДУ УКРАЇНИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті представлені результати досліджень по встановленню видового складу попелиць – шкідників зернових і бобових культур агроценозів Харківський області та проаналізовано їх еколого-біологічні особливості. Дослідження проводили впродовж кількох років у весняно-літній період у Куп’янському районі Харківської області. Зібрано і визначено тринадцять видів попелиць родини Справжні попелиці (Aphididae). Були обстежені поля, засіяні 14 видами злакових та бобових культур. За типом живлення визначені види попелиць умовно розподілені на: олігофаги (5 видів) та поліфаги (8 видів). В афідофауні України однодомні (не мігруючі) життєві цикли характерні для 6 видів (46% від загальної кількості), дводомні (мігруючі) для 7 видів (54%) попелиць. Найбільша чисельність колоній попелиць зафіксована на посівах злакових та бобових сільськогосподарських культур по краях полів, що межують з роздільними полосами деревино-чагарникової та трав’янистої рослинності, яка слугує додатковою кормовою базою або первинним хазяїном у дводомному життєвому циклі деяких видів попелиць. Значні пошкодження попелицями зернових культур відмічене в період закінчення молочної – початку воскової стиглості зерна, на верхівках пагонів на кукурудзі, а у бобових – впродовж всього періоду вегетації на молодих листках та стеблах. Що до кліматичних факторів, відмічене зростання чисельності попелиць на злакових культурах у спекотну суху погоду, а на бобових – у помірно теплу та вологу. Рясні зливи пригнічували швидке розмноження та розвиток всіх видів попелиць. Найбільш чисельними були багатоїдні попелиці: велика злакова попелиця Sitobion avenae Fabricius, 1775, звичайна злакова попелиця Sсhizaphis graminum Rondani, 1852, ячмінна попелиця Brachycolus noxius Mordvilko, 1913, черемхово-злакова попелиця Rhopalosiphum padi Linnaeus, 1758, в’язово-злакова, або кукурудзяна попелиця Tetraneura ulmi Linnaeus, 1758, бурякова листкова попелиця Aphis fabae Scopoli, 1763, горохова попелиця Acyrthosiphon pisum Harris, 1776.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського Університету: Серія Біологічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Кузьменко Н. В., Гутянський Р. А., Попов С. І. і ін. Способи захисту польових культур від шкідливих організмів. Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України. Харків. 2020. 31 с.
Дереча О. А., Ключевич М. М., Бакалова А.В., Грицюк Н. В. Основи екологічно безпечного застосування пестицидів у інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів агроценозів. Житомир: ЖНАЕУ, 2018. 232 с
Рубан М. Злакові попелиці й трипси - небезпечні шкідники зернових злакових культур. Пропозиція. 2012. № 5. С. 64-69.
Рубан М. Б. Біляк С. М. Попелиці - шкідники озимої пшениці та регуляція їх чисельності в Центральному Лісостепу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2012. Вип. 176. С. 254-258.
Новиков В.И., Губанов И.А. Популярный атлас-определитель. Дикорастущие растения. Москва. Просвещение 2008. 416 с.
Зуза В. С., Гутянський Р. А., Кириченко В. В., Тимчук В. М. Атлас основних бур’янів Північно-Східної України. Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України. Харків. 2015. 124 с.
Хади Мерза Хамза Хади, Присный А.В. К познанию тлей (Heteroptera|: Homoptera: Aphididae), вредящих пшенице на юге Среднерусской лесостепи. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Сер. Естественные науки. 2015. №15 (212). Вып. 32. С. 74-83.
Станкевич С.В., Забродіна І.В., Бровін О.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур. Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. Харків, 2016. 218 с.
Морозюк С.С., Протопопова В.В. Трав’янисті рослини України. Атлас-визначник. Київ. Богдан, 2007. 216 с.
Доля М.М., Покозій Й.Т., Мамчур Р.М. та ін. Фітосанітарний моніторинг. Київ. вид-во ННЦ ІАЕ, 2004. 294 с.
Моргун В.В., Дубровіна О.В., Моргун Б.В. Сучасні біотехнології отримання стійких до стресів рослин пшениці. Физиология растений и генетика. 2016. Т. 48 (3). С. 196-214.
Алексеєва А.А. Попелиці групи Aphis fabae на первинних рослинах-живителях у весняно-літній період. Захист і карантин рослин. 2014. № 60. С.6-15.
Туренко В.П., Білик М.О., Кулешов А.В. Комплексні системи захисту сільськогосподарських культур. Харків: Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва., 2019. 330 с.