CURRENT STATUS AND PROSPECTS OF XYLOTROPHY RESEARCH MUSHROOMS OF THE "COOL YAR" NATIONAL NATURAL PARK

Main Article Content

Pluzhnyk Andrii Volodymyrovych
Jagan Veronika Volodymyrivna

Abstract

For the first time, the article provides generalized data on species diversity and distribution
of xylotrophic fungi on the territory of the Kholodny Yar National Nature Park were obtained
based on the study of own mycological samples, as well as published literary sources.
As a result of the research, 139 species of mushrooms were found, which are common in 11 species
wood species. The largest number of species (79 in total) was noted on Quercus robur wood,
which cause different types of rots. 47 species were new to the park. The largest species
oak-hornbeam forests, which occupy the lion's share, were distinguished by the diversity of xylotrophs
park area. The most common species on the territory of the park were Daedalea quercina, Exidia
glandulosa, Fomes fomentarius, Hymenochaete rubiginosa, Neofavolus alveolaris, Schizophyllum
commune, Xylaria polymorpha. For the first time, Hericium coralloides was found on the territory of the park
included in the latest edition of the Red Book of Ukraine and the European Red List of
the status of a rare species. Another rare mushroom, Hericium cirrhatum, was also discovered
included in the red lists of various countries and, according to literary data, timed
to areas with a long history of continuous forest cover. Analyzed
the relationship between the spread of xylotrophic fungi and the stages of wood destruction, on
on the basis of which the fact of the presence of a large amount of undecomposed wooden material was established
on the territory of the park

Article Details

Section
Статті
Author Biographies

Pluzhnyk Andrii Volodymyrovych, Kyiv National University named after Taras Shevchenko

postgraduate
Kyiv National University named after Taras Shevchenko

Jagan Veronika Volodymyrivna, Kyiv National University named after Taras Shevchenko

candidate of biological sciences, associate professor,
Kyiv National University named after Taras Shevchenko,

References

Чернявський, М. В., Іжик, Г. А. (2014). Відмерла деревина у букових пралісах як комплекс

мікросередовищ існування грибів. Вісник Львівського університету. Серія географічна. В. 45. p. 144–

Paletto, A., Ferretti, F., De Meo, I., Cantiani, P., Focacci M. (2014). Ecological and Environmental Role of

Deadwood in Managed and Unmanaged Forests. Annals of Forest Science. 791–800.

Runnel, K., Lohmus, A. (2017). Deadwood-rich managed forests provide insights into the old-forest

association of wood-inhabiting fungi. Fungal ecology. 27 (B). 155–167.

Бублик, Я. Ю., Климишин, О. С. (2016). Екологічні ніші ксилосапротрофних аскомікотів (Ascomycota)

мертвого букового субстрату. Наукові основи збереження біотичної різноманітності. 7 (14), № 1. сс.

–156.

Бублик, Я. Ю. (2017). Екологічні ніші ксилотрофних аскомікотів лісових екосистем Сколівських

Бескидів. Автореф. дис. канд. біол. наук. НАН України Державний природознавчий музей. 265 с.

Іваненко, О. М. (2011). Афілофороїдні гриби Голосіївсього лісу (м. Київ). Укр. Ботан. журнал. Vol. 68

(2). 237–243.

Іваненко, О. М. (2020). Афілофороїдні гриби Київського плато. Автореф. дис. канд. біол. наук.

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

Іжик, Г. А. (2013). Гриби-деструктори відмерлої деревини в букових пралісах. Науковий вісник НЛТУ

України. 23 (11). сс. 44 – 49.

Криницька, О. Г., Яхницький, В. Й., Крамарець, В. О. (2021). Ксилотрофні макроміцети мішаних

хвойно-листяних лісостанів Львівського Розточчя. Науковий вісник НЛТУ України. 31 (4). 76–81.

Лавров, В. В., Блінкова, О. І., Іваненко, О. М., Поліщук, З. В. (2016). Консортивні зв’язки

афілофороїдних грибів та Quercus robur L. у місцях промислового добування граніту і рекреаційної

діяльності. Біологічні студії / Studiz Biologica. 10 (2). 163–174.

Поліщук, З. В. (2017). Поширення і структура дереворуйнівних грибів у рекреагенно трансформованих

судбровах Київського Полісся. Науковий вісник НЛТУ України. 27 (6). 42–24.

Приседський, Ю. Г., Решетник, К. С., Ситник, Ю. Ю., Юськов, Д. С. (2020). Видове різноманіття та

особливості поширення дереворуйнівних грибів Немирівського району. Наукові доповіді НУБіП

України. No. 2 (84).

Усіченко, А. С. (2010). Афілофороїдні гриби Харківського Лісостепу. Автореферат дис. на здобуття

наук. ст. канд. біол. наук, спеціальність 03.00.21 – «мікологія». Київ: Інститут ботаніки ім. М.Г.

Холодного НАНУ. 23 с.

Шевченко, М. (2017). Афілофороїдні гриби Ічнянського національного природного парку (Україна).

Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні

науки. № 13. С. 51-57.

Шевченко, С. М., Міронова, Н. Г., Єфремова, О. О., Кратюк, О. Л. (2019). Видове різноманіття та

особливості поширення дереворуйнівних грибів у парку культури і відпочинку імені Михайла Чекмана

міста Хмельницького. Науковий вісник НЛТУ України. 29 (1). 24–29.

Шевченко, М. В., Зикова, М. О. (2021). Маловідомі для України види кортиціоїдних грибів із

Національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Укр. ботан. журнал. Т. 78 (2). 132–138.

Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Ткаченко В. С., Андрієнко Т. Л., Мовчан Я. І. (2005). Екомережа України та її

природні ядра. Укр. ботан. Журнал. Т. 62 (12). 142–158.

Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Курсон, В.В. (1979). Рослинність «Холодного Яру». Укр. ботан. журнал. 36(1).

-72.

Пруденко, М., Джаган, В. (2005). Видовий склад грибів урочища «Холодний Яр». Заповідна справа в

Україні. 11 (1). 21 – 28.

Пруденко, М., Джаган, В. (2006). Нові дані про гриби урочища «Холодний Яр». Заповідна справа в

Україні. 12 (2). 33 – 34.

Джаган, В. В., Плужник, А. В. (2019). Нові знахідки грибів для урочища «Холодний Яр». Природа

Західного Полісся та прилеглих територій. Розділ ІІ. Біологія. № 16. С.156-160.

Плужник, А. В., Джаган, В. В. (2021). Весняні сумчасті гриби (Ascomycota) урочища «Холодний Яр».

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія:Біологія. No. 2 (85). 37–

Kalamees, K. A. (1965). Main problems and methods of mycological research. Problems of studying fungi and

lichens. Tartu. 14–21.

Гордиенко, П. В. (1979). Экологические особенности дереворазрушающих грибов в лесных

биогеоценозах среднего Сихотэ-Алиня: автореф. дисс. канд. биол. наук. Москва: МГУ. 20 с.

Boddy L., Crockatt M., Ainsworth A. (2011). Ecology of Hericium cirrhatum, H. сoralloides and H. erinaceus

in the UK. Fungal Ecology. Vol. 4. № 2. 163–173.

Фокшей, С., Держипільський, Л. (2019). Рідкісні види макроміцетів з урочища Каменистий

(Національний природний парк «Гуцульщина»). Укр. ботан. журнал. Т. 76. Вип. 4. С. 362–366.

Мельник, В. І., Діденко, С. Я., Діденко, І. П., Галушко, О. С. (2013). Нові дані про поширення рідкісних

видів Galanthus L. і Arum L. на Придніпровській височині. Укр. ботан. журнал. Т. 70 (4). 543–546.

Антоняк, Г. Л. (2013). Екологія грибів: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 628 с.